|
благословенна Анєля Салава |
|
Дорога до святості Aнєлі Салави
|
|
|
![salawa[1]](/images/stories/Drobne/salawa[1].jpg "salawa[1].jpg")
|
|
Бл. Анєля Салава (1881-1922)
|
| |
| |
|
Диитнство в сеправі
|
|
Анєля Салава народився 9 вересня 1881 у селі Сеправ недалеко Кракова.
Була до́нькою Варфоломі́я й Є́ви. Разом зі своїми численними братами і сестрами (було їх дванадцять), вихова́ння у глибоко релігійному дусі. З ранніх років вона була хвороблива. Вона відчувала себе незрозумілою і відмовилися.
|
|
У віці 16 років, Анєла вирішила залишити рідне місто і піти на службу до Кракова. Вона розпочина́ла важку́ до́лю покої́вці.
|
|
|
дві події
|
|
Першу роботу вона отримала в дому службовця- Францьшка Клоца. Період роботи був також періодом залама́ння релігі́йного. Вона любила ходити на танці. Її старша сестра почала журитися про свою сестру і робити докори. Тільки смерть старші сестри мала вплив на поведінку Анєлі.
|
|
Другий інцидент стався на весіллі, де Анєля танцювала. Під час танцю вона побачила Ісуса який говорив з нею. Він був незадоволений тим, що вона воліє эабаву замість нього. Після цієї події вона відразу пішла до церкви.
|
|
|
Обітниці цнотливості. Важке дні.
|
|
Коли вона мала 18 років дала обітницю цнотливості. Хоча конкурентів до її руки не бракувало, вона хотіла дотримати свої обітниці цнотливості. Вико́нуючи своїх обов'язків часто відчувала жорстоке поводження.
|
|
В 1911 р. умерла пані, у котрей вона провела яко покоївка спокійне літа. Кілька днів піэніше померла її мати. На жаль, вона не могла бути на похороні своєї матері, тому що мусила эайматися спра́вами поховання пані Фішер.
|
|
Допомогу знайшла́ в третій францисканського ордена, до якого вона вступила на 15 травня 1915 р. У 1916 році Анєля пішла з дому Фішер, де вона була невинно звинувачена про краді́жку. Вона була хвора і позбавила заощаджень. Навесні 1917 року, Анєля ходила з палицею. Мешкала у підвалі біля Радзьівілловскіеґо 20. Розпочиналися її важке дні. Анєля мала раку шлунка а також захворіла на туберкульоз. Вона померла 12 березня 1922 в Кракові.
|
|
|
| |
|
фр. Григорій Байон
"Наше Житя" nr 66/67 (1998)
|
| |
| |
|
Одним з чудес Анєлі Салави
|
|
Восьмирічний хлопчик, Гжегож Серафін, 26 березня 1990 року він грав у міському парку, і понес важку черепно-мозкову травму із струсом мозку. Його здоров'я було погано, були численні травми голови і був у комі. Батьки молилися до благословенної Аньєлі Саляви. Після кількох днів здоров'я хлопчика почало поліпшуватися. Це вважалося чу́до.
|
|
|
| |
|
(G. Bartoszewski OFMCap, S. Budzyński, Cz. Ryszka, Życie i cuda polskich świetych, Warszawa 2001, ss. 261-262.)
|
|
